Коли хтось кидає, мовляв "Гаррі Поттер", то дитяча казка, хочется сказати, що долар по 8 гривень- ото направду казка. Або збільшене ВВП, або відсутність гендерних стереотипів, або цинізм та блюзнірство влади...

"Гаррі Поттер" - не казка. Це жанр фентазі, дещо відмінний від звичного нам Толкієнскього, але не менш привабливий. Більш сучасний, зрозуміліший маглам... Серія книг, де кожна повноцінний роман, з уже улюбленними героями. Романтика. Кохання. Відданість, принциповість, дружність, сміливість. Ви бачите? Бачите у чому вам ввижається казковість? А у тому, якими рисами наділені герої. Неважливо скільки їм років і яке місце займає у Хогвортсі. Ну от у кого тепер, коли з "гордістю" можна сказати про дорослість, залишилися такі якості? Ну хто піде з мечем під "кулі кулемета"(а віддача Невіла перед Темним Лордом власне така)? Та покрутить пальцем біля голови, та й скаже - здурів ти сину!
Ну... хто буде ризикувати заради друзів зі стовідсотковою можливістю "вилетіти" зі Школи? "Ти шо,дурна? Воно тобі тре?"- тепер така відповідь
І так писати можна довго, згадуючи "подвиги" кожного. Власне так - "подвиги" - бо ця, начебто казка для дітей вчить дорослих так жити кожний день, не робити раз у сто років, це повинно вкластися у мізки як автоматичність відписувати на повідомлення у соцмережах, от тоді казка стане реальністю.

Люди жалкують, от нема чудес на світі, усе сіре, одинаково брудне, нещасне від того усвідомлення. "Гаррі Поттер" доносить хорошу думку - а хіба варто чогось від когось чекати, адже все у ваших руках.
Вся суть магії - у деталях. Рейвенкло. Слізерін. Хафелпаф. Грифіндор. Творіть магію самі, так як вмієте, як можете, кожний день. Бо хто знає, яким буде наступний... і чи взагалі буде.
Війна там, війна в реальності, необачно ділить на протилежності. І мало хто приймає життя як друга, і багато хто вважає смерть розрадницею.

Магія - у наших серцях.